Балачки про роз'єднану українську націю поширює Москва, - Степан Хмара

104 роки тому, 22 січня 1918 року Центральна Рада ухвалила Четвертий Універсал, яким проголосила Українську Народну Республіку "самостійною, ні від кого незалежною, вільною суверенною державою українського народу". Рівно через рік на Софійській площі у Києві було оголошено Акт Злуки Західно-Української Народної Республіки і Наддніпрянської Великої України в єдину українську державу. Однак наступ більшовиків і непорозуміння між керівництвом УНР і ЗУНР завадили відбутися державному об'єднанню.

Через 71 рік, 21 січня 1990 року, напередодні річниці проголошення Акту Злуки вперше було організовано "живий ланцюг" від Івано-Франківська (через Львів) до Києва, який зібрав понад три мільйони людей. Відтоді щороку на свято Злуки мешканці українських міст утворюють "живі ланцюги".

Про роль цих подій в історії становлення української державності та чи стали українці об'єднаною нацією Новини.LIVE поговорило з дисидентом, політв'язнем радянських таборів, депутатом Верховної Ради трьох скликань Степаном Хмарою.

- Що для вас означає День Злуки?

Я не дуже погоджуюся, коли говорять тільки про День Злуки. Це також день проголошення незалежної держави Центральною Радою у 1918 році. Фактично це і є головним святом, оскільки у 20 столітті відтворилася держава. А дні злуки - це вже боротьба за повторне відновлення української держави, один з кроків до становлення державності.

Всі ці події показали згуртованість українців і їхнє бажання мати свою державу. Я бачив, як люди стояли від Львова до Києва. Ланцюг справді ніде не переривався. Все було дуже добре організовано. Уявляєте, навіть між населеними пунктами стояв "живий ланцюг". Тоді у суспільстві було велике піднесення. І це було дуже добре, бо ланцюг утворився напередодні перших справжніх виборів, яких не було майже сто років, тому що при совєцькій окупаційній московській владі був фарс, а не вибори.

Свято Злуки дуже важливе. Але не треба забували, що в цей день було проголошено Четвертий Універсал, згідно з яким Україна нарешті ставала незалежною. У 1918 році наші політики нарешті почали розуміти, що не треба випрошувати якусь автономію в Росії, бо це не доведе до добра. Та й не довело, бо була відкрита агресія Москви.

Тому, знаєте, це дуже важливий день. Але я би на перше місце ставив відновлення української держави у 20 столітті.

- Як ви вважаєте, сьогодні Україна стала об'єднаною нацією? Мета досягнута?

Треба розуміти, що Москва веде дуже агресивні інформаційні війни. І не тільки в Україні, а й в усьому світі. Балачки про роз'єднану українську націю поширює Москва. Насправді такого нема. У суспільстві є різні думки стосовно своєї держави. Я не беру до уваги "п'яту колону", яка вцілому мізерна. Є різні складові суспільства, які по-різному бачать розвиток держави, але вони не проти держави. При чому тут роз'єднаність?!

Читайте також: День Соборності України: традиції свята та історія Акту Злуки УНР та ЗУНР

2014 рік показав, що влади в Україні не було, армія була паралізована, Збройні сили були настільки ослабленими і деморалізованими, що не могли захищати кордони. У Криму жоден генерал не взяв на себе відповідальність. Я розумію, що не було команд з Києва, але на місці ніхто не взяв на себе відповідальність, не знайшлося жодного генерала. Але, тим не менше, вже на Сході суспільство змогло організувати оборону від московської зарази. Тому балачки про роз'єднаність - це лише балачки. Хтось їх свідомо поширює, хтось - несвідомо. Більшість - несвідомо. 

Ось візьмемо для прикладу. Вчора мер Харкова, яким би він не був, але обурився заявою президента Зеленського про те, що в Харкові живе багато людей з родинними зв'язками з Росією і тому місто можуть окупувати. Мер підкреслив, що Харків був, є і завжди буде українським містом, чим фактично поставив на місце президента. Навіть, якщо у нас влада не доросла до розуміння, що вона має робити, це тільки скріплює міцність держави. Хоча відповідальність влади - організувати суспільство, щоб воно було максимально готове дати відсіч ворогу…

Важливо пам'ятати, кому вигідні розмови про роз'єднаність і хто їх поширює. Але я не бачу роз'єднаності у суспільстві. У нас за державу понад 90%. А ті кілька відсотків, що проти держави, - це провина влади, що дозволяє їм почувати себе спокійно і вести свою підривну роботу.