Гроші Ахметова - дітям: Зеленський ініціює закон про "економічний паспорт"

1-го грудня Володимир Зеленський виступив у Верховній Раді зі щорічним посланням. Серед іншого, президент заявив, що ініціює ухвалення законопроєкту про "економічний паспорт українця". Відповідний документ надійде на розгляд парламенту не пізніше 10-го грудня. Проєкт передбачатиме створення персональних рахунків для дітей, на яких накопичуватимуться кошти, які держава отримує від сплати податків за використання природних ресурсів. Після досягнення повноліття власник такого рахунку зможе використати гроші на освіту або придбання житла.

Детальніше про президентську ініціативу та її оцінки читайте у публікації Новини.LIVE.

Надра - власність українців

Ідея Володимира Зеленського про створення "економічного паспорта" базується на положеннях Конституції України. А конкретно - на статті 13, яка звучить: "Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності українського народу".

Сама ідея, власне, не є новою. Вона народилася не вчора-сьогодні. З нею Зеленський у 2019 році йшов на президентські вибори.

"Необхідно ввести економічний паспорт українця. Кожна дитина матиме право накопичувати на своєму рахунку частину від реалізації державою природних благ (надр, землі тощо). Після досягнення повноліття дитина отримає ці накопичення як власний стартовий капітал. Українець повинен стати основним акціонером України", - йдеться у передвиборчій програмі президента.

На початку 2020 року у Верховній Раді вперше з'явився проєкт закону "Про економічний паспорт українця". Автором документу виступив "слуга народу" Дмитро Костюк. Його законодавча ініціатива передбачає, що "економічний паспорт" - це особистий рахунок українця, який народився після 1-го січня 2021 року та проживатиме на території України впродовж 18 років. На такому рахунку мали б акумулюватися кошти у розмірі 1 % від реалізації всіх корисних копалин, видобутих на території України. Згідно з депутатським проєктом, розпорядником грошей повинен бути "Фонд майбутнього", створений Кабінетом Міністрів. Документ передбачає, що після досягнення повноліття кожен власник накопичувального рахунку зможе розпоряджатися коштами, як вважає за необхідне.

Втім, законопроєкту Костюка не дали ходу. Документ з 21 січня минулого року продовжує перебувати на розгляді Комітету з питань економічного розвитку.

Вдруге у владних кабінетах про "економічний паспорт" згадали 19-го березня 2021 року. У цей день РНБО ввела санкції проти 19-х надрокористувачів. Звертаючись до співвітчизників після засідання Радбезу, Зеленський заявив, що незабаром в країні таки буде реалізовано відповідну ініціативу.

Читайте також: Екватор Зеленського. Якими були перші 2,5 роки президента і чим вони запам'ятались

Відтоді пройшло трохи більше восьми місяців, як Зеленський знову згадав свою передвиборчу обіцянку. Цьому передувало ухвалення Верховною Радою "антиахметівського" закону № 5600. Навколо документу було багато дискусій, між першим і другим читанням до нього пропонували поправки, які б знизили рентну ставку на видобуток залізної руди нижче, ніж вона є зараз. Та, зрештою, Рада ухвалила закон, згідно з яким запроваджується диференційована ставка оподаткування видобутку залізної руди залежно від розміру середньої фактичної ціни реалізації. Простіше кажучи, чим вищою буде ринкова ціна на руду, тим вищою буде ставка ренти. Такі правові норми значно збільшують податкове навантаження на підприємства Рината Ахметова, які експлуатують надра.

Під час щорічного звернення Зеленський заявив, що завдяки "антиахметівському" закону "олігархи нарешті стануть справжніми інвесторами в майбутнє наших дітей". І тут же оголосив, що до 10-го грудня внесе до парламенту законопроєкт про "економічний паспорт".

"Відповідно до нього, плата за використання наших надр накопичуватиметься на персональних рахунках дітей громадян України. Після досягнення повноліття діти зможуть використати ці накопичення для отримання освіти чи купівлі власного житла", - пояснив гарант.

Трохи більше деталей до президентської ініціативи додав голова Комітету з питань фінансів, податкової і митної політики Данило Гетманцев. Депутат розповів, що створенням спеціальних рахунків займатиметься "Фонд майбутніх поколінь". Нардеп припустив, що рахунки отримають діти, які народилися не раніше 2019 року, а не лише ті, які народяться після ухвалення документу. За оцінками Гетманцева, на момент повноліття у кожного власника "паспорта" на рахунках накопичиться орієнтовно 10 тисяч доларів.

"Я не виключаю, що відрахування будуть не тільки від ренти, а й від інших платежів. Наприклад, від приватизації, імпортного ПДВ. Поки що ми говоримо тільки про ренту. Ми розраховуємо на те, що по досягненню повноліття дитина повинна мати близько 10 тисяч доларів в еквіваленті. Безперечно, в гривні з урахуванням інфляції", - розповів нардеп, спілкуючись з журналістами в кулуарах парламенту.

Чи потрібно впроваджувати "економічний паспорт"?

Коли говорять, що дохід від користування надрами має належати українцям, зазвичай згадують Об'єднанні Арабські Емірати. Там кожен громадянин отримує певну суму коштів від експорту нафти, яку після досягнення 18-річного віку може потратити на власний розсуд. Подібні програми існують в Кувейті, Саудівській Аравії і навіть американській Алясці, де між жителями штату розподіляється чверть доходів від продажу нафти.

Читайте також: Слово за КСУ: чи відтермінують вибори до Верховної Ради?

У Європі найвідомішою країною, в якій працює "економічний паспорт", є Норвегія. У країні сформований стабілізаційний фонд - Government Pension Fund Global. Як і в арабських державах, такий фонд поповнюється з прибутків від експорту нафти. Зараз його розмір перевищує трильйон доларів, що є чималою сумою, позаяк населення країни трохи більше 5 мільйонів осіб. Щоб гроші "не простоювали", норвезький уряд впроваджує соціальні програми. Зі стабілізаційного фонду здійснюються як перерахунки новонародженим, так і виплати субсидій особам, які втратили роботу. Останні отримують щомісяця близько 3-х тисяч доларів при середній зарплаті у 5 тисяч.

В Україні надходження від рентних плат за використання надр не є захмарними. Прогнозується, що у 2021 році бюджет отримає близько 40 мільярдів гривень від таких платежів. Скільки з цих коштів буде нараховуватися новонародженим дітям, стане зрозуміло після прийняття закону. За словами економіста Олега Пендзина, в перерахунку на одну людину це, в будь-якому випадку, буде значно менше, ніж у Норвегії чи Арабських Еміратах.

"Президентська ідея означає, що частина ренти, яка зараз надходить до бюджету, буде відправлятися на персоніфіковані рахунки дітей. Чи допоможе це дітям? Допоможе. Чи зменшаться через це надходження до бюджету? Зменшаться. У світі є приклади запровадження таких фондів. В ОАЕ таким чином фінансову допомогу отримує практично кожен громадянин. Правда, там цифри зовсім інші", - розповів економіст.

Зважаючи на поточний стан справ в Україні, виникає питання, чи доцільно виймати з економіки кілька десятків мільярдів гривень і "консервувати" їх на 16-18 років. А втім, це вже нюанси реалізації соціальної програми, про які більш детально можна буде говорити, коли депутати ухвалять закон.