Держзрада за вугілля з "Л/ДНР": чи посадять Порошенка?

Петра Порошенка знову викликають на допит у правоохоронні органи. Цього разу керівника партії "ЄС" підозрюють у державній зраді й фінансуванні тероризму. Йдеться про купівлю вугілля в "Л/ДНР", коли він був президентом.

В останній день роботи ВРУ Порошенко відмовився отримувати повістку, після чого поспішно вилетів у Стамбул. Для надання свідчень політик має з'явитися у ДБР 23 грудня. Однак Порошенко і його адвокати вже дали зрозуміти, що раніше середини січня він не повернеться в Україну.

Новини.LIVE розбиралося, у чому звинувачують п'ятого президента і чи може він опинитися за ґратами.

Підозра у держзраді

Після втрати президентського поста Петро Порошенко став частим фігурантом кримінальних хронік. Наразі точно неможливо сказати, в якій кількості проваджень фігурує його прізвище.

Днями у "Європейській солідарності" заявили, що проти Порошенка "сфабриковано вже понад сто різних кримінальних справ". Раніше цифри були трохи скромнішими. У вересні 2020 року його адвокат Ілля Новіков говорив про 58 справ. А у березні 2021 року генпрокурорка Ірина Венедіктова називала ще меншу цифру. "Я знаю, що близько 20 справ зараз перебувають у ДБР, шість справ – в НАБУ, одна – в Нацполіції", – перераховувала вона.

Далеко не всі ці провадження мають хоч якусь перспективу. Частина із них вже закрита. У багатьох Порошенко згадується як свідок.

Справа про купівлю вугілля в ОРДЛО стала однією із тих, в якій колишньому президенту оголосили підозру. Звинувачення висунуті одразу по трьох статтях ККУ: фінансування тероризму (ч. 1 та ч. 3 ст. 258-5), державна зрада (ч. 1 ст. 111) і створення терористичної організації (ч. 1 ст. 258-3). Санкціями вказаних статей передбачено покарання у вигляді позбавлення волі терміном до 15 років.

Про те, що Порошенка не омине "щастя" у вигляді "вугільної справи" стало зрозуміло ще у листопаді, коли ДБР і СБУ оголосили підозру колишньому міністру енергетики Володимиру Демчишину.

Наступним сигналом був інсайд від ексзаступника генпрокурорки Віктора Трепака. "За моєю інформацією, найближчим часом Петру Порошенку може бути пред'явлена нова підозра у справі, яка пов’язана з торгівлею вугіллям з окупованої росіянами території України у період його президенства. Підготовлений Офісом Генерального прокурора проєкт такої підозри наразі вивчається в Офісі Президента. Вирішується, наскільки доцільною є реалізація такої підозри саме зараз і як це вплине на електоральні настрої суспільства", – написав він 4 грудня у соцмережі.

Через два тижні з'ясувалося, що Трепак таки говорив правду. 17 грудня правоохоронці спробували вручити Порошенку виклик на допит. Події відбувалися під стінами парламенту. Однак очільник "ЄС" сів у автомобіль і, підганяючи водія російським матом, помчав геть. А ближче до вечора стало відомо, що політик відлетів до Туреччини.

Після вихідних, 20 грудня, в Офісі Генпрокурора повідомили, що Порошенко не прибув на проведення процесуальних дій, а тому повторно викликається 23 грудня о 10:00.

У "ЄС" "вугільну справу" назвали "репресіями, які здійснюються під тиском Зеленського"."Репресії Порошенка вкрай потрібні як технологія відволікання уваги від суцільних провалів та гучних скандалів. Відвернути увагу від росту цін, тарифів, рекордно низьких запасів вугілля та газу, і як наслідок енергетичної кризи – вже не вдасться. Влада буде нести політичну відповідальність за свої провали", – заявили у політсилі.

Читайте також: Масовий відтік не спостерігається. Чому не розпадається фракція "СН"

Сам Порошенко всі ці дні мовчав. І лише 21 грудня записав відеозвернення, в якому розповів, що перебуває з робочим візитом у Варшаві. За його словами, він не збирається залишатись в Європі і обов'язково повернення в Україну. Щоправда, повернеться "за своїм графіком" у першій половині січня, а "не за графіком потужного сценариста відосиків пана Зеленського".

Суть підозри

Історія почалася у липні 2014 року. Після окупації частин Донецької і Луганської областей 7 з 14 теплових енергоблоків залишилися без антрацитного вугілля. Країна наближалася до енергетичного колапсу. Аби уникнути кризи, Кабмін ухвалив рішення про закупівлю вугілля в ПАР. Держкомпанія "Укрінтеренерго" уклала контракт на закупівлю 1 млн т південноафриканського вугілля за ціною 112 доларів за тонну.

Втім, з 1 млн тонн вугілля Україна отримала лише чверть. У ситуацію втрутилося РНБО і особисто Петро Порошенко. Держкомпанію звинуватили у закупках палива за завищеною ціною, на її директора Володимира Зіневича завели кримінальну справу, а контракт розірвали.

Тоді ж в уряді відбулися ротації – новим міністром енергетики призначили Володимира Демчишина. Він, власне, й став одним із "кураторів" закупок вугілля в ОРДЛО.

За версією слідства, про купівлю палива у самопроголошених "республік" Київ домовлявся безпосередньо з російськими урядовцями. Вугілля в Україну постачали ДП "Шахта імені Кисельова" і ДП "Луганськвугілля". За даними правоохоронців, у 2014-15 рр. в бойовиків придбали палива на понад 200 млн грн. Розрахунки відбувалися, зокрема, готівкою – гроші передавали співробітники СБУ.

Постачання вугілля з окупованих територій тривало аж до березня 2017 року, поки активісти на чолі з тодішнім нардепом Семеном Семенченком не почали блокувати залізницю. Влада дослухалась до вимог активістів і ухвалила рішення відмовитись від палива з "Л/ДНР".

Чи посадять Порошенка?

Більшість кримінальних проваджень, в яких фігурує Петро Порошенко, не мають особливих перспектив. Частина із них навіть не дійшла до суду. Втім, на думку політолога Ігоря Петренка, "вугільна справа" буде мати продовження.

"Звичайно, не варто виключати, що ця справа може закінчитися так само, як попередні. Правда, у цій справі більше фактажу, ніж в інших. Багато попередніх справ порушувалися за заявою Андрія Портнова. Цього разу справа розслідується за ініціативою правоохоронних органів, вона більш обґрунтована. Державну зраду, мабуть, складніше буде довести. Але що стосується фінансування тероризму, тут все простіше", – розповів політолог.

Читайте також: В полку опозиції прибуло: чи варто Зеленському боятися Богдана?

Разом з тим, у цій справі важко не побачити політичний контекст. Торгівля з окупантами у період гарячої фази війни – дуже негативний кейс для Порошенка. На цьому "грає" влада, намагаючись перетягнути на свій бік його базовий електорат. Виборець очільника "ЄС" не схвалює будь-яку співпрацю з бойовиками, а тому "вугільна справа" – це серйозний удар по його репутації і політичних перспективах.

Не варто очікувати арешту Порошенка, який автоматично зробить його "жертвою режиму". Щонайбільше – можливий домашній арешт. Та й то лише у тому випадку, якщо він допоможе знизити медійну активність підозрюваного.

У відповідь на звинувачення в таборі колишнього президента вже заговорили про "політичне переслідування". Однак, за словами політолога Володимира Фесенка, якщо фігурант справи є політиком, то це ще не робить справу політичною.

"Фігурант дійсно є дуже відомим політиком. Але що тоді робити зі справою? Взагалі не розслідувати? Якось не дуже логічно і не зовсім справедливо. Поки що не йдеться про звинувачення, а лише про підозру, яку ще треба довести", – відзначив він.

Подальший розвиток подій буде залежати від того, хто від "вугільної справи" отримуватиме "дивіденди". Наразі у виграші влада. Втеча "безстрашного" Порошенка за кордон, звинувачення у держзраді за торгівлю з ОРДЛО, виконання обіцянки "весна прийде – саджати будемо" – все це додає Банковій електоральних балів.

Втім, непроста ситуація в енергетичній сфері, нестача палива на ТЕС, яка виникла, в тому числі через відмову купувати вугілля в "Л/ДНР", та "бенефіси" Порошенка в судах про "розправи над опонентами" можуть змінити сприйняття справи у суспільстві.

Якщо надалі все більше громадян підтримуватимуть сторону звинувачення 0150 справу будуть довго і гучно розглядати в судах, ставлячи хрест на кар'єрі Порошенка. Якщо ж все більше виборців вважатимуть її політичною розправою – справу "по-тихому поховають".