Кінець епохи Меркель: що означає для України зміна канцлера Німеччини?

Після 16 років урядування Ангела Меркель йде з великої політики. Свою кар'єру вона завершує на песимістичній ноті. Чи не головна причина цьому - сформований нею блок "ХДС/ХСС" не зміг виграти вибори до Бундестагу і наступні чотири роки, швидше за все, проведе в опозиції.

Новини.LIVE розповідає, як зміниться зовнішня політика Німеччини після формування нового уряду та чого очікувати Україні.

"Блок Меркель" провалився, соціал-демократи тріумфують

Остаточні результати виборів до німецького парламенту не стали великою несподіванкою. Приблизно такі ж результати прогнозували соцдослідження і показали екзитполи у день голосування.

Перемогу на виборах здобула Соціал-демократична партія (25,7 %, 206 депутатів) на чолі з Олафом Шольцем. Зовсім не на багато пунктів поступився соціал-демократам очолюваний Арміном Лашетом блок "ХДС/ХСС" (24,1 %, 196 депутатів), який ще називають "блоком Меркель". Далі йдуть блок "Союз90/Зелені" (14,8 %,118 депутатів), відомий своїми лояльними настроями до України, та Вільна демократична партія (11,5 %, 92 депутати), яку також називають "партією лібералів" або "партією великого капіталу". Замикає п'ятірку ультраправа палітсила "Альтернатива для Німеччини" (10,3 %, 83 депутати). "Альтернатива" є головним євроскептиком у Бундестазі і не приховує своєї прихильності до режиму Володимира Путіна. Ще одна лояльна до Кремля політсила "Ліві" не подолала прохідний бар'єр, хоча і буде представлена у парламенті 39-а депутатами завдяки змішаній виборчій системі.

Надалі на Німеччину чекає так звана "коаліціада". Партії, які набрали більше 5 %, почнуть домовлятися про формування уряду. Жодна з політсил не готова вступати у діалог з "Альтернативою". Що стосується інших партій і блоків, то є три варіанти можливої коаліції.

У поки що чинному Бундестазі існує "широка коаліція", яку чотири роки тому сформували "блок Меркель" і соціал-демократи. У цій коаліції "ХДС/ХСС" виступає в ролі старшого партнера, а СДП відведена роль молодшого партнера.

Логічно було б припустити, що ці дві партії, які знову виграли вибори, ще раз сформують коаліцію, помінявшись статусами молодшого і старшого партнерів. Однак експерти називають вкрай малоймовірним такий сценарій. По-перше, і Лашет, і Шольц дуже хочуть стати канцлером, а тому не готові погоджуватися на роль молодшого партнера. По-друге, за період виборчої кампанії вони встигли розсваритися. Крім того, в партій, які посіли третє і нижчі місця, є амбіції ввійти до нового уряду і вони готові домовлятися, як з "ХДС/ХСС", так і з СДП.

Читайте також: Стало відомо, коли збереться новий Бундестаг

"Соціал-демократи і "блок Меркель" виключають можливість формування "великої коаліції". Їм попередні роки було дуже складно працювати у такому тандемі, тому кожна з цих партій спробує сформувати коаліцію з меншими партіями. У "зелених" і "вільних демократів" з'явилася "золота акція". Вони можуть приєднатися або до соціал-демократів, або до "блока Меркель", оскільки у період передвиборчої кампанії вони заявляли про готовність працювати з двома паріями. Зараз будуть серйозні коаліційні торги, Лашет і Шольц будуть здавати тест на переговорні навики", - розповіла експерт з міжнародної політики Юлія Осмоловська.

Новий союз у Бундестазі у першу чергу буде формуватися навколо партії-переможця. А тому найімовірніша коаліція - соціал-демократи, "зелені" і "вільні демократи" з канцлером Олафом Шольцем.

"Найбільші перспективи очолити уряд у соціал-демократів. По-перше, після 16 років правління Меркель у них є амбіції повернутися до влади. По-друге, Шольц - дуже амбітна людина і він не опустить шанс стати канцлером. Тому найперспективнішою виглядає коаліція соціал-демократів, "зелених" і "вільних демократів", - сказала Осмоловська.

Щоправда, такий союз буде непросто сформувати. Шольцу доведеться дуже сильно постаратися. Причина в різних ідеологічних засадах потенційних коаліціантів. У "вільних демократів", які вважаються лобістами великого капіталу, принципові розбіжності з соціал-демократами на предмет того, чи потрібно підвищувати податки і впроваджувати екологічні ініціативи. Натомість "зелені" сходяться з соціал-демократами у питаннях внутрішньої політики, проте мають різні погляди щодо зовнішньої політики, особливо, що стосується відносин з РФ і Китаєм, "Північного потоку - 2" і підтримки України.

Якщо ж Шольцу не вдасться переконати партію "Зелені" і ВДП вступити до коаліції, шанс сформувати її з'явиться у "блока Меркель". Саме прагматичний і правоцентристський "ХДС/ХСС" міг би стати більш природним союзником "зелених" і "вільних демократів". Втім, говорити з Лашетом про коаліцію будуть лише у тому випадку, якщо нічого не вийде з Шольцом. А тому у "блока Меркель" куди більше шансів опинитися в опозиції, ніж очолити уряд.

Чому блок "ХДС/ХСС" програв вибори?

Ангела Меркель вважається доволі жорстким управлінцем, який не терпить внутрішньопартійної конкуренції. Усі роки керівництва християнськими демократами вона дбала, щоб у партії не з'явився ніхто її рівня. Коли ж Меркель вирішила піти на пенсію, то з'ясувалося, що "ХДС/ХСС" немає достойного лідера, готового повести блок на вибори.

Лашет замітно поступався харизматичному Шольцу. Крім того, у ході виборчої кампанії він допускав грубі ляпи. Наприклад, сміявся під час промови президента Німеччини, присвяченої трагічним наслідкам повеней. А на одній із зустрічей з виборцями запитав у них: "Що вам ще пообіцяти?".

Сукупність всіх цих факторів призвела до того, що особистий рейтинг Лашета був нижчим, ніж у "ХДС/ХСС", що і спричинило падіння рівня підтримки блока. Натомість популярність Шольца (у серпні майже кожний третій німець хотів, щоб він став наступним канцлером) лише сприяла росту рейтингу соціал-демократів.

"Німці за 16 років втомилися від влади, яка не змінювалася, тому вони підтримали нові сили, нові ідеї і підходи, які зможуть покращити соціально-економічне становище Німеччини. Ще одна особливість - це були вибори персоналій. Якщо раніше німецький виборець голосував переважно за партії, то зараз харизматичність конкретних лідерів відігравала визначальну роль. Тому харизматичний Шольц зміг підтягнути результат соціал-демократів, тоді як Лашет не завжди впевнено поводився на публічних дебатах", - відзначила Ольга Осмоловська.

Що означає для України зміна канцлера Німеччини?

Поки у Німеччині не сформований уряд, робити однозначні висновки зарано. Найсприятливішою, з огляду на результати виборів, для України вважатиметься коаліція, до якої ввійдуть "блок Меркель", "зелені" і "вільні демократи". З однієї сторони, Лашет продовжить курс Меркель. І, в той же час, у коаліції, замість не надто люб'язних до України соціал-демократів, з'явиться партія "Зелені" - головний союзник Києва, який виступає за зупинку "Північного потоку - 2", посилення санкцій проти Кремля і навіть не проти надати Україні озброєння. Якщо б "зелені" в уряді Лашета отримали міністерство закордонних справ, це б стало подарунком для Києва.

Читайте також: Як Кремль втягнув Крим і Донбас у свою авантюру

Втім, коаліція на чолі з Лашетом наразі видається малоймовірною. Куди реальнішим є сценарій, за якого уряд очолить соціал-демократ Шольц, а його молодшими партнерами стануть згадані "зелені" і "вільні демократи". Така коаліція - не найкраща комбінація для України.

"Соціал-демократи у відносинах з Росією виходять з позиції конструктивної співпраці. Давайте не забувати, що Франк Штайнмаєр - автор так званої "формули Штайнмаєра" - соціал-демократ. А колишній канцлер Шредер (Герхард Шредер наразі очолює раду директорів компанії "Роснєфть", - ред.) взагалі є ідеологічним натхненником Шольца", - розповіла Осмоловська.

Також вона пропонує не надто "плекати позитивні очікування" від "зелених".

"Якщо Росія знайде аргументи, що "Північний потік - 2" не забруднює навколишнє середовище, а навпаки є екологічно чистішим газопроводом, ніж застаріла українська газотранспортна система, то позиція "зелених" щодо потоку може стати менш категоричною", - відзначила експертка.

Загалом же, за її словами, для Росії коаліція у Бундестазі на чолі з соціал-демократами значно комфортніша, ніж коли Німеччиною керували християнські демократи.

Що буде з "нормандським форматом"?

Після того, як Ангела Меркель піде на пенсію, з чотирьох засновників "нормандського формату" на своїй посаді залишиться лише Володимир Путін. Як відомо, раніше президентські пости залишили "батьки" переговорного майданчика - Петро Порошенко і Франсуа Олланд. Не виключено, що наступник Меркель охолоне до цього формату, як охолов Еммануель Макрон. Швидше за все, формат продовжить існувати у напівзамороженому стані.

Читайте також: Чому Зеленський і Путін не можуть домовитися про зустріч

"Апетит нового канцлера відігравати провідну роль у цьому форматі буде значно меншим. Але формат не зазнає суттєвих змін. Соціал-демократ Хайко Маас зараз очолює міністерство закордонних справ Німеччини і ми бачимо його позиції у цьому форматі. Відповідні тенденції передадуться у спадок новому уряду. Можна сказати, що Україна і "нормандський формат" не будуть пріоритетом для нового уряду", - спрогнозувала Осмоловська.

Що ж, судячи з усього, зміна канцлера не призведе до вагомих змін у зовнішньополітичному курсі Німеччини. Для України це не надто добра новина. Особливо, якщо новий уряд у Берліні сформують соціал-демократи.  

Більше оперативних новин шукайте в Telegram і Viber Новини.LIVE.