Конфіскація російських активів: Гетманцев пояснив, що належало рф і як це відбирає Україна
Поділитися
З початку повномасштабної війни цивілізований світ почав вводити санкції проти росії. В Україні одразу розпочався процес закриття російського бізнесу та складання списків підсанкційних осіб.
Незабаром взялися і до націоналізації російських активів — примусового вилучення об’єктів права власності рф та її резидентів на користь України.
Хто цим опікується, що і якими темпами відбирають у країни-агресорки, ексклюзивно для Новини.LIVE розповів голова комітету з питань бюджету, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Конфіскація російських активів
— У нас є 2 канали конфіскації російських активів (не треба плутати, конфіскації, а не націоналізації).
Перший регулюється законом "Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності російської федерації та її резидентів". За цим законом відбулось вилучення активів трьох банків, і бюджет отримав 17 млрд грн. Очікується, що по ньому проведуть ще декілька сотень об’єктів.
Другий — механізм санаційної конфіскації, визначений законом "Про санкції" (це рішення РНБОУ та указ Президента, що його затверджує), він стосується приватних активів.
Тут можуть бути певні особливості, наприклад, у частині системно важливих банків, виведення з ринку яких потребує виважених рішень, ви знаєте що є відповідний законопроєкт і кого він стосується, але це окрема історія.
Етапи конфіскації активів рф
— Загалом у суспільстві панує думка, що усе відбувається повільно. Але слід розуміти, у чому складність процесу. Він багатоетапний.
Спочатку — виявлення активів. А переважна більшість із них оформлена не на росіян, а на офшори і навіть приватних осіб з паспортами інших держав, зокрема і наших союзників.
Тому це дуже копітка технічна робота — однозначно встановити їх зв'язок з реальним власником у росії, і унеможливити приховування активів через підставних власників.
Далі треба довести, що цей власник прямо або опосередковано є вигодокористувачем від війни.
За тим наступає етап замороження активів, за ним власне конфіскація активів, згодом — їх передача у власність держави, визначення органу управління (це може бути АРМА, може бути Фонд державного майна, органи виконавчої влади, навіть НАК "Нафтогаз").
Тобто це дуже складна конструкція, у якій задіяні слідчі органи, спецслужби, РНБО, Вищий антикорупційний суд, Уряд і багато чого іншого.
Одна історія, якщо конфіскуються кошти на рахунках, вони швидко поступають у бюджет.
Якщо вилучається цілісний майновий комплекс, то це зовсім інша історія. Нерідко вилучається завод, а на ньому сотні мільйонів боргів, і їх сума більша, ніж реальна вартість підприємства. Щоб його продати — його треба "фінансово розчистити", привести до ладу, щоб мати можливість провести повторну приватизацію за пристойну ціну.
А у нас нерідко затягуються навіть процеси зміни менеджменту на підприємствах, які конфіскуються, бо поставлений росіянами менеджмент намагається оскаржити у судах кожну нашу дію.
Є ще й третя історія — певні конфісковані позиції, які взагалі не перетворяться у кошти, бо вони необхідні для задоволення потреб нашої армії. Приміром, залізничні вагони та платформи, паливно-мастильні матеріали, вантажівки тощо.
Тому так, це відбувається не швидко. Але і для нашої команди у цілому, і для мене персонально як юриста, як доктора права, украй важливо, щоб кожен крок був проведений юридично бездоганно і чисто.
Щоб не трапилось так, що ми за місяць нашвидкуруч все поконфісковуємо, а все наступне десятиріччя потім багато чого повертатимемо через процедурні моменти колишнім власникам, які підуть в іноземні суди, та ще й виплачуватимемо їм компенсації.
Фото: REUTERS/Yves Herman
Читайте Новини.LIVE!
