Непростий, але надійний союзник. Як відносини України і Туреччини вийшли на новий рівень

Днями Україну відвідали прем'єр-міністри Великобританії, Польщі і Нідерландів. Вслід за ними, 3-го лютого у Київ завітав президент Туреччини Реджеп Ердоган. Його зустріч з Володимиром Зеленським завершалися підписанням угоди про зону вільної торгівлі. Глави держав також домовилися про будівництво в Україні заводу з виробництва турецьких безпілотників. Крім того, сторони погодили нехай не такі масштабні, але не менш важливі договори у сфері молодіжної політики та про посилення співпраці між правоохоронними органами країн.

Водночас залишається відкритим питання, чи зможе Туреччина стати новим посередником у переговорах між Києвом і Москвою.

Новини.LIVE розповідає про те, як пройшов візит Ердогана та що нового в українсько-турецьких відносинах.

Пропозиція посередництва у переговорах з Москвою

Напередодні відвідин Києва Реджеп Ердоган кілька разів пропонував своє посередництво у переговорах України з Росією. Москва вустами речника Путіна Дмитра Пєскова такі пропозиції відкинула. А ось міністр оборони Дмитро Резніков заявив, що підтримує перенесення зустрічей Тристоронньої контактної групи з Мінська у Стамбул.

Із серпня позаминулого року, коли Олександр Лукашенко втратив статус легітимного президента, Мінськ де-факто припинив функціонувати як переговорний майданчик для врегулювання воєнного конфлікту на Донбасі. Саме тому Київ зацікавлений, аби будь-яка інша нейтральна держава почала виконувати роль такого майданчика.

Українські дипломати вважають, що Туреччина могла б стати новим посередником, позаяк, на відміну від багатьох європейських країн, зберігає нормальні відносини з РФ. Крім того, Анкара небайдужа до долі Криму, що дозволило б у переговорах з Москвою піднімати не лише питання війни на Сході, але й звільнення кримських політв'язнів і деокупації анексованого півострова.

Туреччина, як і Україна, зацікавлена у такому посередництві. За останні роки Ердоган добряче зіпсував відносини з країнами ЄС. Непорозуміння між ними почалися з міграційної кризи, коли Анкара відмовилася стримувати потік мігрантів з Сирії. Роль миротворця дозволила б Туреччині повернути більш прийнятне ставлення до себе з боку Брюсселя. Як відомо, у 2014 році посередництво Лукашенка в "українському питанні" допомогло йому вийти з міжнародної ізоляції на цілих шість років.

Однак, для того, щоб Стамбул став новим місцем зустрічей ТКГ, третє "за" має сказати Москва. Із цим наразі виникли проблеми. Судячи з усього, Кремль так і не дасть позитивної відповіді на пропозицію Ердогана. По-перше, РФ не зацікавлена в покращенні міжнародного іміджу Туреччини - їй вигідно, аби між країнами НАТО посилювалися розбіжності. По-друге, перенесення переговорного майданчика з Мінська в Стамбул Лукашенко сприйме як зраду Москви, чого не може дозволити собі Путін.

Плюси і мінуси вільної торгівлі

На підсумковій конференції в Києві прем'єр-міністр Денис Шмигаль і міністр торгівлі Туреччини Мехмет Муш підписали угоду про створення зони вільної торгівлі. Домовленість передбачає повне скасування мита на 95% українських товарів (10 337 позицій), а на 1 348 товарних одиниць діятимуть тарифні квоти. Завдяки угоді вітчизняний бізнес отримає вільний доступ до турецького ринку, який майже вдвічі більший за український.

Перші переговори про ЗВТ між країнами розпочалися 15 років тому, коли президентом був Віктор Ющенко. Цікаво, що домовленості, які передували підписанню аналогічної угоди з ЄС, тривали значно менше часу - лише 5 років.

Читайте також: Кремль хоче розсварити всіх. Як РФ заводить у деструктивне русло переговори щодо НАТО

За останні роки Київ і Анкара суттєво наростили об'єми торгівлі. Наразі Туреччина входить до 5 країн за найвищими обсягами ринку збуту українських товарів. За словами очільниці міністерства економіки Юлії Свириденко, у 2021 році товарообіг між державами склав понад 7 мільярдів доларів. За рік з України експортували товарів на 4,1 мільярди, а імпортували - на 3,2 мільярди. 

Кабмін розраховує, що завдячуючи зоні вільної торгівлі товарообіг з Туреччиною зросте до 10 мільярдів доларів. При цьому в уряді сподіваються, що завдяки угоді ВВП щороку зростатиме на 2,2%, а доходи домогосподарств - на 2,6%.

Водночас, на думку економіста Павла Педіни, урядовці перебільшують позитивний ефект від ЗВТ з Анкарою. Експерт вважає, що угода стала таким собі обміном за політичну підтримку і співпрацю в оборонній сфері, а економічну вигоду здебільшого отримає саме Туреччина.

"У структурі експорту та спеціалізації економік України і Туреччини багато секторів конкурують між собою. Перш за все, це сировинна і сільськогосподарська продукція. При цьому у Туреччині краще розвинений машинобудівний комплекс. Для нас не дуже вигідні безмитні угоди з більш розвиненими країнами і з країнами, спеціалізації економік яких сильно перетинаються. Туреччина - саме така країна. Турецький бізнес заважатиме розвитку нашого виробника", - пояснив він.

Схожої думки дотримуються у Федерації роботодавців. Минулого тижня там заявили, що відкриття нашого ринку для турецького імпорту може "вбити" окремі галузі української промисловості. Свої прогнози вони пов'язують, зокрема, з девальвацією ліри, яка за рік впала майже на 50%, через що знецінилася турецька продукція.

А за оцінками центру "CMD-Ukraine", ЗВТ призведе до позитивного ефекту лише в тому випадку, якщо зростуть турецькі інвестиції в українську економіки. Інакше, вважають у центрі, повне скасування мит може спричинити падіння до 1,5% вітчизняного ВВП, а не росту, про що говорять в уряді.

Посилення співпраці в "оборонці"

Україна вже не один рік плідно працює з Туреччиною в оборонно-промисловій і військово-морській сферах. "Мотор Січ" постачає двигуни для турецьких ударних дронів "Akinci" і "MIUS". ЗСУ закуповують безпілотники "Bayraktar TB2". Також Туреччина будує корвет типу "Ada" для ВМС.

Візит Ердогана сприяв посиленню співпраці країн в оборонній сфері. Підписана між Києвом і Анкарою угода про співпрацю у галузі високих технологій передбачає будівництво в Україні заводу, який вироблятиме безпілотні дрони "Bayraktar". Крім того, в планах - створення навчального центру для підготовки фахівців з управління безпілотниками.

Читайте також: Чи використає РФ Білорусь як плацдарм для наступу на Україну

У листопаді минулого року генеральний директор компанії "Baykar" Халук Байрактар розповів, що будівництво заводу і навчального центру буде на 100% здійснюватися коштом його підприємства. Наразі компанія вже придбала в Україні земельну ділянку для реалізації проєктів.