"Під шумок війни" депутати намагалися декриміналізувати сотні корупційних справ

У Центрі протидії корупції (ЦПК) повідомили, що у Верховній Раді намагалися врятувати фігурантів сотень корупційних справ через поправку до законопроєкту № 8235 — Проєкт Закону про внесення змін і доповнень до Кримінального кодексу України (щодо усунення суперечностей у караності кримінальних правопорушень).

Новини.LIVE проаналізували ймовірні загрози через скандальну поправку.

Як нардепи хотіли декриміналізувати чисельні злочини

За повідомленням, що міститься на сайті ЦПК, сам законопроєкт покликаний внести суто технічні зміни до Кримінального Кодексу. Проте народні депутати намагалися використати їх для декриміналізації чисельних злочинів з уже визначеними підозрюваними або обвинуваченими в корупції, які зараз розслідують НАБУ й САП. Або вже ті, що розглядає Вищий антикорупційний суд.

Мова про поправку до статті 364 Кримінального кодексу України, яка називається "зловживання владою або службовим становищем".

"Депутати пропонували змінити цю статтю таким чином, щоб зі складу злочину у вигляді зловживання владою або службовим становищем випадали випадки, коли чиновник зловживає владою не на свою користь, а на користь третіх осіб", — відмічається у повідомленні на сайті ЦПК.

Ця поправка допомогла б звільнити від потенційної відповідальності, зокрема, фігурантів таких справ, як:

• Справа Роттердам+, де посадовці НКРЕКП приймали незаконні рішення в інтересах групи компаній ДТЕК Ріната Ахметова. За висновками слідства, схема завдала збитків державі на близько 40 мільярдів гривень;
• Справа посадовців "Укрнафти", що діяли в інтересах третіх осіб, зокрема групи бізнесмена Ігоря Коломойського. Дії посадовців призвели до збитків державі на понад 13 мільярдів гривень;
• Справа екскерівника ДФС Романа Насірова, який зловживав владою на користь екснардепа Олександра Онищенка. Справа перебуває на фінальній стадії розгляду у ВАКС.

У разі прийняття поправки в запропонованій редакції ці та сотні інших корупційних справ за цією статтею довелося б закрити, стверджується у повідомленні ЦПК. Уже ухвалені у ВАКС вироки в більшій кількості справ за цією статтею були б скасовані.

Зміна статті також призвела б до, по суті, скасування відповідальності. А закон має зворотну дію в часі, тобто він або скасовує або пом'якшує відповідальність. Окрім того, він може поширюватися на вироки тих осіб, які відбувають покарання, пояснив Новини.LIVE юрист ЦПК Вадим Валько.

Під час війни певні особи можуть збагачуватися

За його словами, зрештою профільний правоохоронний комітет, який мав ухвалити поправку перед поданням законопроєкту до ВР, не погодив скандальну поправку.

Згідно з останніми оновленнями за 14 липня, цей закон направлено на підпис Президенту України.

І якщо із ним проблема вирішена, скандальна поправка не ухвалена під тиском громадськості та антикорупційних активістів, то схожа ситуація може повторитися з іншими подібними законопроєктами, каже Вадим Валько.

"Загалом, через воєнний стан в Україні закриті пленарні засідання Ради, а також відсутність записів трансляцій, існують ризики збагачень певними особами під час війни. Багато чого приймається непублічно та непрозоро, і якщо зробити все швидко, суспільство та міжнародні партнери дізнаються вже по факту прийняття законопроєкту", — зазначив Валько у коментарі Новини.LIVE.

Що про скандальну поправку кажуть у ВР

Голова підкомітету з питань кримінального законодавства та протидії злочинності Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності Олександр Бакумов у коментарі Новини.LIVE підтвердив, що під час підготовки до другого читання до законопроєкту № 8235  подавалась велика кількість поправок. 

Але депутати дійшли згоди, що жодна поправка, яка буде розпочинати будь-яку дискусію стосовно декриміналізації, до даного законопроєкту вноситися не буде.

Бакумов визнає, що поправка номер 16, яка стала гучною, дійсно зачіпала склад злочину і змінювала його обʼєктивну сторону за ст. 364 ККУ. Запропонована конструкція потенційно могла вплинути на певні кримінальні кейси, що перебували на різних стадіях — і судового розслідування, і досудового. Депутат каже, що їх небагато, але вони є і повʼязані з тим, що дії зловмисників вчиняються на користь третьої особи.

До того ж вказана поправка порушувала б узяті на себе зобовʼязання України в рамках міжнародного права та угод. Зокрема, конвенціїї ООН проти корупції.

"Однак ми ще на старті, ще до комітетів, коли збирали робочу групу, одностайно ухвалили рішення, що жодні зміни, які будуть стосуватися цих статей, ухвалені не будуть у законопроєкті, який має світлу та правильну мету. У нас навіть дискусії не було з цього питання — правоохоронний комітет навіть не збирався розглядати це питання", — уточнив Бакумов Новини.LIVE.

На уточнення видання, навіщо депутати взагалі вносили скандальну поправку до законопроєкту № 8235, Бакумов припустив наявність дискусії щодо одного з кейсів.

"Наприклад, коли особа вчиняє якісь дії, порушуючи свої функціональні обовʼязки, але робить це ненавмисно і не отримує для себе жодної вигоди. Проте по факту цю вигоду отримують інші особи, але перша особа про це не знає. Відповідно, доказів зговору поміж ними немає", — пояснив депутат ВР.

Коли саме даний законопроєкт буде підписаний президентом, наразі невідомо.