Рішення прийнято. Як влада розпочала "еру без олігархів"

Верховна Рада дала старт деолігархізації. 23 вересня у парламенті 279-а голосами "за" був ухвалений в другому читанні президентський законопроєкт №5599 "Про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)". Іншими словами - закон про статус олігархів. Документ набуде чинності через шість місяців після того, як Володимир Зеленський підпише його.

Новини.LIVE розповідає, як Рада голосувала за антиолігархічний закон та яких наслідків варто очікувати від його імплементації на практиці.

"Блокадне" голосування

Ранок 23 вересня видався неспокійним для народних депутатів. У сесійній залі першим номером в порядку денному на них чекав нашумілий проєкт закону про олігархів.

Напередодні далеко не всі парламентарі вірили, що законопроєкт винесуть на голосування. Хтось думав, що за документ немає достатньої кількості голосів. Інші - що "слуги" чекають на повернення Зеленського з сесії Генасамблеї ООН і тільки в його присутності візьмуться за розгляд такого важливого для Банкової документу. Треті сподівалися, що монобільшість дочекається висновків Венеційської комісії перед тим, як ухвалювати документ. Втім, відповідь "Венеційки", що висновки надійдуть не раніше середини грудня, схоже, не задовільнила "слуг" і вони вирішили не чекати.

Перед тим, як приступити до розгляду законопроєкту, депутати продовжили собі робочий день. Вочевидь, не вірили, що справляться до 18-ї год. Та, як з'ясувалося, у цьому не було потреби - парламентарі справилися менше як за годину.

Щоби хоч якось відтермінувати ухвалення документу, опозиція засипала його поправками. Всього між першим і другим читанням їх внесли понад 1,2 тисячі. Щоправда, "слуги" навіть не збиралися розглядати кожну правку окремо, що розтягнуло б розгляд проєкту на тижні, якщо не на місяці. Більше того, монобільшість навіть не стала застосовувати раніше випробувану процедуру, коли схожі поправки збиралися в одну, яка й виносилася на голосування. Цього разу "слуги народу" пішли третім шляхом, запровадивши чергове ноу-хау.

Рада розглянула закон про олігархів постатейно. Запропоновані правки профільний комітет "засунув" у кожну з 11 статей документу, а на голосування виносилися не правки, а статті. За словами Давида Арахамії, така процедура відповідає регламенту ВРУ. Ну що тут скажеш: нові депутати - нові правила!

Хитрощі "слуг" відверто не сподобалися опозиції. Представники практично всіх опозиційних сил заблокували парламентську трибуну і намагалися перекрикувати виступаючих. Але це ніяк не завадило монобільшості ухвалити написаний на Банковій закон.

Як Рада голосувала проти олігархів

Якби "Слугу народу" не підтримала жодна фракція чи група, у неї все одно вистачило б голосів. За президентський документ "слуги" зібрали ні мало ні багато - 229 "за". Проти в партії влади була лише Людмила Буймістер, яку пов'язують з донецьким бізнесменом Сергієм Тарутою. Решту до 279, які висвітлились на табло, додали депутати з "Довіри", "За майбутнє" і, що неочікувано, "Голосу".  

У порівнянні з голосуванням в першому читанні, цього разу назбиралось навіть на чотири голоси більше. Ні "Довіра", ні "За майбутнє", де сидять далеко не найбідніші в країні люди, не дали задню. Їхні "за" на підтримку антиолігархічного закону виглядають дещо дивно, зважаючи, що чи кожен другий депутат з цих двох груп ризикує потрапити під дію ухваленого закону.

Та найбільший інтерес викликає голосування фракції "Голосу". 1 липня, коли Рада вперше розглядала документ, партія Вакарчука синхронно утрималася. Цього разу 11 з 20 депутатів політсили натиснули "за". Цікаво, що всі вони представляють в "Голосі" опозиційне крило "Справедливість" (група Юрчишина/Устінової), тоді як група Рудик/Железняка не підтримала документ.

Досі вважалося, що з Офісом президента співпрацює та частина "Голосу", яка орієнтується на Рудик, а група "Справедливість" нібито тяжіє до "Європейської солідарності" Петра Порошенка. Однак голосування за антиолігархічний закон показало, що, ймовірно, все навпаки. В усякому разі беззаперечним залишається той факт, що "Голос" - розколотий, а колись молода і перспективна політсила продовжує розпадатись.

Що ж стосується противників законопроєкту, то тут без змін. Як у першому, так і в другому читанні проти голосували "ОПЗЖ", "ЄС", "Батьківщина" та більшість позафракційних депутатів, у тому числі, вихідці з партії "Опоблок", які орієнтуються на Рината Ахметова.

Узурпація влади чи боротьба з олігархами?

Прийнятий закон №5599 визначає людину як олігарха за чотирма критеріями, якщо особа: бере участь в політичному житті, має значний вплив на ЗМІ, є монополістом, володіє активами, вартість яких перевищує 2,2 мільярди гривень. Якщо ж людина відповідає трьом з чотирьох критеріїв, її вноситимуть до Реєстру олігархів. Рішення про присвоєння статусу олігарха буде ухвалювати РНБО за результатами розгляду подання, суб'єктами якого можуть бути члени РНБО, Кабмін, СБУ, НБУ і Антимонопольний комітет.

Особам, яким не пощастить потрапити до Реєстру олігархів, буде заборонено фінансувати партії і брати участь у приватизації. Всі топ-чиновники зобов'язані будуть декларувати контакти з олігархами.

Читайте також: Чого очікувати від влади після замаху на Шефіра

Перед остаточним ухваленням документ не зазнав суттєвих змін. Внесені правки, за великим рахунком, можна назвати уточнюючими. Так, декларувати контакти з олігархами також будуть зобов'язані керівники держпідприємств, чиновники категорії "В" і навіть клерки з ВРУ і ОПУ. У законі деталізували формулювання "участь у політичному житті", а "контактом з олігархом" вважатиметься, зокрема, телефонна розмова.

Натомість пропозицію Дмитра Разумкова про те, щоб Реєстр олігархів не був підконтрольний РНБО, відхилили. Тобто ключовим органом, який визначатиме, кому бути олігархом, стане Радбез, а фактично - президент.

"Олігархічної гілки влади в Україні більше не буде. Законодавча, виконавча та судова - так. А для олігархів шлях єдиний - стати чистим бізнесом", - заявив Володимир Зеленський після того, як Рада підтримала його закон.

Втім, чимало опонентів влади вважають, що в Україні почалася не "ера без олігархів", а "ера автократії". Мовляв, Банкова "наділила себе" новими повноваженнями і надалі не планує зупинятись. Однак політолог Петро Охотін не погоджується з таким твердженням.

"Я не згідний, що ми йдемо шляхом Росії і Білорусі. Якщо ми подивимося на суть закону про олігархів і норми про формалізацію контактів посадовців з людьми, які мають вплив на економіку і політику, то це, швидше, американська практика, а не російська. В Україні це призведе до того, що виникне законний інститут лобізму", - переконаний він.

Читайте також: Як Аваков розпочинає новий етап в політичній кар'єрі

Що стосується нових повноважень РНБО, то, за словами політолога, "президент, будучи гарантом національної безпеки, взяв на себе відповідальність, оскільки розуміє, що далі країна не може рухатися з тим, як олігархи ведуть свою діяльність".

Зрештою, майбутнє покаже, яку мету переслідують автори антиолігархічного закону - узурпувати владу чи обмежити вплив великого капіталу на політиків і ЗМІ.

Більше оперативних новин шукайте в Telegram і Viber Новини.LIVE.