Слово за КСУ: чи відтермінують вибори до Верховної Ради?

Верховна Рада 9-го скликання вже працює більше двох років. Однак досі невідомо, коли точно пройдуть наступні чергові вибори до парламенту. З одного боку, Рада в Україні обирається терміном на п'ять років - про це йдеться у 76 статті Основного закону. А з другого - у статті 77 сказано, що чергові вибори відбуваються в останню неділю жовтня на п'ятий рік повноважень ВРУ.

Посилаючись на різні статті, виходить, що 10-й склад парламенту має обиратись не то в жовтні 2023 року, не то у 2024 році. Масло в вогонь підливають опоненти Банкової, які заявляють, що владі вигідно відтермінувати парламентські вибори, щоб спочатку провести президентські, які припадають на березень 2024-го.

Новини.LIVE розбиралось, чи хоче Офіс президента перенести голосування за парламент і хто має поставити остаточну крапку у цьому питанні.

Чому виникла плутанина з датою наступних виборів до ВРУ

Першочерговою причиною дискусій стала, власне, Конституція України. І ось чому. Процитуємо дві статті, які у тексті Основного закону знаходяться поруч.

Стаття 76 КУ: "Конституційний склад ВРУ - чотириста п’ятдесят народних депутатів України, які обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п’ять років".

Стаття 77 КУ: "Чергові вибори до ВРУ відбуваються в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень ВРУ".

І так, що ми маємо.

Згідно зі статтею 76, чинний склад Верховної Ради, який було обрано на дострокових виборах 21 липня 2019 року, має працювати до літа 2024 року.

Якщо ж посилатися на статтю 77, то наступні чергові парламентські вибори повинні відбутися 29 жовтня 2023 року.

Дискусії щодо дати виборів ВРУ не були б такими гострими, якби не один важливий нюанс - вибори президента, які припадають на 31 березня 2024 року. А якщо бути точнішим, то послідовність виборів. Які з них мають пройти першими - президентські чи парламентські.

Якщо спочатку пройде голосування до Ради, то, зважаючи на поточні партійні рейтинги, "Слуга народу", швидше за все, не збереже монобільшість. А враховуючи, що всі інші партії, які потраплять до парламенту (за даними соціологічних центрів - це "ЄС", "Батьківщина", "ОПЗЖ" і "Розумна політика"), будуть опозиційними, то є сумніви, чи вдасться Банковій сформувати в Раді провладну коаліцію.

За умов опозиційно налаштованої парламентської більшості Володимиру Зеленському вдруге балотуватися у президенти - собі дорожче. Саме тому опоненти Банкової заговорили, що влада хоче відтермінувати парламентські вибори, щоб спочатку провести президентські.

Остаточне слово має сказати КСУ

ОПУ справді зацікавлений, щоб спочатку відбулися вибори президента, і лише після них - Верховної Ради. У такому випадку шанси влади на позитивний результат зростають, переконаний керівник центру "Третій сектор" Андрій Золотарьов.

"Якщо дивитися на проблему як політтехнолог, то є сенс відкласти парламентські вибори на потім, а спочатку провести президентські. Інакше поразка на парламентських не залишить жодних шансів на президентських", - розповів він.

Читайте також: Шуляк замість Корнієнка. Чи перезапустить жінка "Слугу народу"?

Політолог згадав про вибори 1999 року, які були дуже непростими для Леоніда Кучми і яким передували парламентські вибори 1998 р. Тоді за рік до президентських виборів до Ради потрапили чималі групи депутатів від КПУ, СПУ, Народного руху і ВО "Громада" Павла Лазаренка. Всі вони були опонентами тодішнього президента. Маючи критично налаштований до себе парламент, у 1999 році Кучма переобрався на другий термін з великими труднощами, обігнавши в другому турі Петра Симоненка.

"Але тоді був консенсус олігархів щодо того, кого вони бажали бачити президентом. Завдяки їм все ж таки виграв Кучма", - розповів Золотарьов, відзначивши: "Тому у зміні порядку виборів є сенс".

Втім, на думку політолога, поки що зарано робити прогнози, чи реалізовуватиметься такий сценарій. Якщо зусиллями політиків і великого бізнесу, які опонують Зеленському, складеться ситуація, коли у "Слуги народу" системно не вистачатиме голосів для ухвалення законів, то навряд чи буде доречно говорити про відтермінування виборів до Ради.

"Треба зважати на те, як буде розвиватися ситуація в парламенті. Є побоювання, що будуть хитати монобільшість, щоби в неї не було 226 голосів. Думаю, про сценарій з перенесенням парламентських виборів можна буде говорити після того, як влада впорається з досить складною енергетичною ситуацією в країні. Побачимо за підсумками цієї зими. Поки передчасно повністю відкидати варіант, що буде спроба відтермінувати їх - таке рішення треба провести через Конституційний суд. Але, як бачимо, є проблемні моменти, які зараз роблять малоймовірним такий сценарій", - розповів він.

Разом з тим, на думку політолога Ігоря Петренка, закиди, що "влада хоче перенести вибори", - не справедливі. Мовляв, це не забаганка Банкової - визначити дату голосування до ВРУ, на коли їй захочеться. Є суперечність у законодавстві, яку має вирішити не президент чи народні депутати, а КСУ, який уповноважений надавати висновки щодо тих чи інших норм законів і Конституції.

"Існує колізія між різними нормами Конституції про п'ять років повноважень Верховної Ради і вибори на п'ятому році повноважень. Це не нова проблема, вона була і в минулому скликанні парламенту, але тоді відбулися дострокові вибори. Депутатам варто звернутися до Конституційного суду - нехай він розтлумачить, на яку статтю Конституції потрібно опиратися при визначенні дати виборів",- зазначив політолог.

Читайте також: Закінчився баланс. Чому "слуги народу" почали бойкотувати окремі ЗМІ

За словами Петренка, у кожного політичного табору є свої резони. Кожен робить заяви про послідовність наступних парламентських і президентських виборів, виходячи зі своїх розрахунків, як їм вигідніше.

"Опозиція пропонує посилатися на статтю 77 Конституції, бо їй вигідно, щоб парламентські вибори пройшли у 2023 році. Їй опонують, що є стаття про п'ять років повноважень ВРУ. Тому в цьому питанні остаточне рішення має ухвалити КСУ", - резюмував політолог.