Танці Лаврова з бубном: що являють собою потенційні союзники росії в Африці

Юлія Тєнєньова

Журналіст

Очільник російського МЗС Сергій Лавров нещодавно завершив своє чергове африканське турне. Це вже другий випадок за останні півроку, коли кремль туди відправляє Лаврова: перший візит відбувся у липні 2022 року і запам’ятався не в останню чергу тим, що в Ефіопії перед російським міністром на знак пошани насипали на підлогу свіжого сіна.

Новини.LIVE розповідають, кого росія вважає нині своїми стратегічними партнерами на африканському континенті та як живуть країни, з якими кремль намагається налагодити дипломатичні стосунки — за відсутністю інших альтернатив.

Еритрея

Населення: орієнтовно 6 млн осіб (офіціального перепису не проводилося).
Територія: 117 600 км² (трохи менша за Грецію, але більша за КНДР).
Реальний ВВП на душу населення: (дані МВФ за 2022 рік): $2078 (183 місце у світі з 196).
Індекс демократії: 153 місце у світі з 167.
Середня тривалість життя населення: 64 роки у чоловіків, 69 років у жінок.
Рівень грамотності: 84,4 % чоловіків; 68,9 % жінок.

Країна, про існування якої 99,99% росіян дізналися у березні 2022 року, коли стало відомо, що Еритрея проголосувала проти резолюції ООН, яка засуджувала російське вторгнення в Україну, і таким чином склала компанію Білорусі, Сирії, КНДР та самій рф.

Еритрея є порівняно молодою державою: незалежність вона отримала у 1993 році, відокремившись після тривалої війни від Ефіопії. Протягом останніх 30 років державу очолює президент Ісаяс Афеверкі — що, вочевидь, не може не імпонувати володимиру путіну, який до цього рекорду досі не дотягнув.

Згідно з конституцією (а в Еритреї вона є), президента має обирати парламент раз на 5 років, але з 1993 року жодних виборів у країні не відбулося. Вибори у парламент — так звану Національну асамблею — також не проводилися аж з моменту його заснування у 1997 році, хоча вони теж прописані у конституції.

Партія в країні існує лише одна — "Народний фронт за демократію та справедливість", і очолює її беззмінний президент Ісаяс Афеверкі. За даними Amnesty International, за час існування уряду Афеверкі до в’язниці було кинуто понад 10 000 політичних в’язнів.

Еритрея вважається однією з найнезаможніших країн світу. Основа її економіки — аграрний сектор, а також експорт цинкової та мідної руди. З 1998 року президент Афеверкі запровадив для еритрейських чоловіків довічну службу в армії, що заразом із тотальною злиденністю та політичними репресіями змушує еритрейців масово тікати з країни.

У січні 2023 року Еритрею вперше відвідав очільник російського МЗС Сергій Лавров — до того часу кремль, незважаючи на "дружнє" голосування представників Еритреї в ООН, візитами осіб такого рангу своїх "союзників" не вшановував. В еритрейській столиці Лаврова привітали жінки з пучками трави у руках, які протанцювали на честь високого гостя навколо місцевого пам’ятника Пушкіну. Однак основним інтересом кремля тут є зовсім не Пушкін: на території сучасної Еритреї розташована колишня база радянського ВМФ, яку росія сподівається відновити.

Королівство Есватіні

Населення: 1,1 млн осіб.
Територія: 17 363 км² (трохи менша за Чорногорію).
Реальний ВВП на душу населення: (дані МВФ за 2022 рік): $11054 (118 місце у світі з 196).
Індекс демократії: 128 місце у світі з 167.
Середня тривалість життя населення: 58,6 років.

Колишній протекторат Великої Британії, який отримав незалежність у 1968 році. До 2018 року країна мала назву Свазіленд, що означає англійською "земля народу свазі". Нова назва Есватіні означає те ж саме, але вже на мові свазі. Однією з причин перейменування називають плутанину між англійськими назвами Свазіленду та Швейцарії — Swaziland і Switzerland.

Королівством Есватіні з 1986 року править король Мсваті III, який вважається найбагатшою людиною країни: його статки оцінюються у 200 млн доларів. Мсваті III є останнім абсолютним монархом африканського континенту: хоча в Есватіні існує парламент, однак діяльність політичних партій заборонена, тому есватінський парламент грає суто декоративну роль.

Ключові посади в уряді займають родичі та діти Мсваті III від його 15 дружин (загалом у Мсваті 36 дітей). Зокрема, найстарша донька короля Сіханізо Дламіні очолює міністерство інформаційних технологій та зв’язку.

В країні неодноразово проходили масові протести опозиції, яка звинувачує короля у розкраданні державної скарбниці заради забезпечення розкішного способу життя його самого та його родини.  

У 2019 році Есватіні зайняла перше місце у світі за кількістю ВІЛ-інфікованого населення: вірусом імунодефіцита людини інфіковано 27,9%  дорослого населення країни. Щоб подолати проблему СНІДу, Мсваті III ще у 2001 році проголосив курс на дівочу цнотливість, заборонивши вступати у статеві контакти дівчатам молодше 21 року. Порушники заборони мали заплатити як штраф одну корову або 152 долари. Через кілька тижнів король сам порушив власний закон, взявши собі за восьму жінку неповнолітню дівчину — і дисципліновано оштрафував себе на одну корову.

Щороку в Есватіні проводиться так звана умхланга, або "танок очерету": тисячі жінок збирають очерет для будівельних робіт у палаці королеви-матері (яка носить почесний титул "Велика Слониха"), а потім танцюють напівоголеними перед королем. Під час свята король має право обрати собі одну з танцівниць за чергову дружину.

Під час свого січневого візиту до Есватіні Лавров запросив короля Мсваті відвідати саміт "Росія — Африка", який має відбутися у Санкт-Петербурзі у липні. Восени минулого року Мсваті III вже брав участь в аналогічному саміті у Сочі.

Уганда

Населення: 44,7 млн осіб.
Територія: 236 040 км² (приблизно дорівнює території Румунії).
Реальний ВВП на душу населення: (дані МВФ за 2022 рік): $ 3018 (168 місце у світі з 196).
Індекс демократії: 100 місце у світі з 167.
Середня тривалість життя населення: 63.4 років.

Колишній протекторат Великої Британії, одна з найбідніших країн світу (близько третини угандійців живе за межею бідності). За даними на 2019 рік, Уганда займає 11 місце за кількістю ВІЛ-інфікованих — носіями вірусу є 4,8% населення. Головним експортним продуктом країни є кава.

Протягом останніх 37 років країною керує беззмінний президент Йовері Кагута Мусевені. У 2005 році він вніс до Конституції поправку, згідно з якою кількість термінів президентства є необмеженою. В результаті Мусевені залишається на своїй посаді вже шість каденцій поспіль.

У березні 2022 року Уганда утрималася під час голосування резолюції ООН про засудження вторгнення росії в Україну. Після липневого візиту Сергія Лаврова міністр закордонних справ Уганди Джедже Одонго заявив в інтерв’ю "Голосу Америки", що його країна не буде приєднуватися до антиросійських санкцій. "Їм (росії та Україні. — Ред.) потрібно навчитися жити в мирі між собою, навчитися поважати одна одну і навчитися визнавати, що в цьому світі для всіх достатньо місця", — сказав він.

У вересні син президента Мусевені та його потенційний наступник, головнокомандуючий сухопутних сил Уганди Мухузі Кайнеругаба відкрито підтримав росію. "Президенту путіну не обов’язково погрожувати ядерною війною. Ми його чуємо. Напад на росію – це напад на Африку!" — написав він у своєму Twitter-акаунті.

Треба сказати, що у сфері екстремального блогінгу "принц" Кайнеругаба вважається угандійським аналогом Дмитра Мєдведєва, який теж любить писати у Twitter у зміненому стані свідомості. Зокрема, протягом осені 2022 року Кайнеругаба встиг пригрозити в соцсережах війною сусідній Кенії, а також освідчитися у коханні новообраній прем’єрці Італії Джорджі Мелоні, пообіцявши подарувати їй сто корів, а якщо подарунок не буде прийнято, то війська Уганди нібито захоплять Рим "за кілька днів".

Республіка Конго

Населення: 5,6 млн осіб.
Територія: 342 000 км² (трохи більша за Фінляндії).
Реальний ВВП на душу населення: (дані МВФ за 2022 рік): $ 4682 (152 місце у світі з 196).
Індекс демократії: 137 місце у світі з 167.
Середня тривалість життя населення: 60 років у чоловіків, 63 роки у жінок.

Колишня заморська територія Франції, яка отримала незалежність у 1960 році. На тлі Уганди, Есватіні та Еритреї Республіка Конго (не плутати з Демократичною Республікою Конго) є досить процвітаючою державою: на території країни є родовища нафти, природнього газу, калійних солей, а також золота, свинця та цинку.

З 1979 року країною керує президент Дені Сассу-Нгессо. Він міг би стати рекордсменом серед африканських (і не тільки) диктаторів за тривалістю правління, якщо б не п’ятирічна перерва у 90-х роках, коли Сассу-Нгессо спочатку програв чергові вибори, а потім повернувся на президентський пост на багнетах армії сусідньої Анголи, яка вторглася до Республіки Конго у 1997 році.

З того часу Сассу-Нгессо виборів вже не програвав і по сьогодні є не лише президентом країни, а ще й за сумісництвом міністром оборони, міністром держбезпеки та міністром внутрішніх справ.

У липні Республіку Конго відвідав міністр закордонних справ рф Сергій Лавров. За підсумками візиту він заявив, що росія та Конго зацікавлені у тому, щоб "нарощувати військову та військово-технічну співпрацю".

Читайте Новини.LIVE!

Підписатися Підписатися