Україну не запросили на саміт НАТО: хто винен?
Поділитися
14-го червня у Брюсселі пройде саміт НАТО. Ще у квітні українські високопосадовці робили оптимістичні заяви, що на ньому наша держава може отримати План дій щодо членства (ПДЧ) в НАТО. Втім, офіційний Київ не запросили на саміт, а, відповідно, жодних стратегічних рішень, які б стосувалися України, ухвалено не буде.
Новини.LIVE розбиралися, чому на червневому саміті Альянсу буде не до України і чи варто відмову у запрошенні сприймати як дипломатичну поразку.
Від оптимізму до відмови
На саміті НАТО, який пройде 14-го червня у столиці Бельгії, члени Альянсу мають намір узгодити порядок денний на найближчі роки. Зокрема, планується, що будуть ухвалені рішення у питаннях, які стосуються зміцнення Китаю, агресивних дій Росії, загроз тероризму, кібератак і руйнівних технологій.
В Україні на найближчий саміт НАТО очікували з великим оптимізмом. У квітні віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанишина і міністр закордонних справ Дмитро Кулеба сподівалися, що вже у червні Україна зможе отримати План дій щодо членства в Альянсі. Однак, згодом Кулеба визнав, що очікувати ПДЧ в найближчі місяці не варто.
"В цьому році президент Зеленський і МЗС поставили питання про необхідність надання Україні ПДЧ. Я не думаю, що на саміті в червні це рішення буде ухвалене. Але для нас дуже важливо розпочати цю дискусію і запустити процес, який призведе зрештою до надання ПДЧ для України", - заявив міністр 10-го травня в етері одного з телеканалів.
Складність отримання ПДЧ Кулеба пояснив небажанням окремих членів НАТО провокувати Росію. Якщо врахувати той факт, що саміт пройде за два дні до Женевської зустрічі Володимира Путіна з Джозефом Байденом, то небажання країн Альянсу говорити про План дій для України можна зрозуміти. Вони чудово розуміють, що для Кремля будь-яке зближення України з НАТО є "червоною ганчіркою". Тому члени Альянсу, які не хочуть сваритися з Москвою, воліють дискутувати про ПДЧ для України, дочекавшись результатів зустрічі Байдена з Путіним.
Читайте також: Місце України в Женевському саміті: про що домовляться Байден з Путіним?
Втім, на відмові порушувати питання про ПДЧ наші невдачі не завершилися. З'ясувалося, що, попри явну загрозу зі сторони РФ і наявність у порядку денному питання про російську агресію, для України не знайшлося місця на червневому саміті НАТО. Тут Кулеба вже не стримався і перейшов на не зовсім дипломатичну мову.
"Ми абсолютно не розуміємо, як можна проводити закритий саміт НАТО на тлі агресивних дій РФ проти України в Чорноморському регіоні та проти членів Альянсу. Я маю на увазі останні результати розслідування в Чеській республіці. Цього ми зрозуміти не можемо - як можна не запросити Україну, як можна не знайти формат участі України у цьогорічному саміті", - обурився міністр.
При цьому Кулеба відверто заявив, що, мовляв, Україна зі своєї сторони зробила все можливе і тепер м'яч у питанні євроатлантичної інтеграції не на її боці.
"Якщо в 2008 році була дана обіцянка, що Україна і Грузія зрештою стануть членами НАТО, і наступним кроком на цьому шляху має бути надання ПДЧ, то важко уявити кращий і більш важливий момент для ухвалення таких рішень, ніж 2021 рік", - наголосив він.
"Риторика Кулеби зрозуміла"
Різкість заяв Дмитра Кулеби можна пояснити наявністю російської техніки і військ на кордоні. Зважаючи на це, було б правильно надати Україні слово на саміті НАТО, вважає політолог-міжнародник Антон Кучухідзе.
"У глави МЗС достатньо підстав робити різкі заяви і спонукати НАТО до дій, бо від українсько-російського кордону відійшло лише 3,5 тисячі військових. Тобто, рекордне з 2014 року скупчення армії РФ на наших кордонах зберігається. Такі військові маневри Москви є викликом не лише національній безпеці України, а й безпеці європейського континенту. Справді, Україну могли не запрошувати на саміт НАТО. Формально, нічого не сталося, однак не можна не враховувати контекст і присутність російських військ. Тому риторика Кулеби зрозуміла", - сказав він у коментарі Новини.LIVE.
Читайте також: Візит ввічливості чи реальні переговори: що отримає Україна від зустрічі Зеленського та Блінкена
За його словами, Європа розділена у питанні щодо євроатлантичної інтеграції України, тому її й не запросили на саміт. Так, нашими стратегічними партнерами в НАТО є Польща, США, Великобританія, Канада, країни Прибалтики. Натомість Німеччина, Франція дотримуються більш поміркованої риторики і намагаються зайвий раз не тиснути на РФ.
"Виступ Кулеби на саміті міг би посилити аргументи США, Канади, інших наших союзників з точки зору переконання Франції і Німеччини змінити свою позицію. Це дипломатичний механізм м'якого тиску на держави, які думають не так як ми. Нам важливо використовувати будь-які міжнародні майданчики для висловлення своєї позиції", - додав політолог.
"Без посла і виконаного "домашнього завдання" співпраці не буде"
На початку 1990-х запрацювала місія України при НАТО. Відповідне дипломатичне представництво засноване з метою забезпечення співробітництва України з НАТО та участі у Раді Євроатлантичного партнерства. Україну в місії представляє спеціальний посол, який працює в Брюсселі на постійній основі. Останнім керівником такої місії був Вадим Пристайко. Однак, з 2019 року МЗС не призначає нового посла. Політолог Віктор Таран вважає, що відсутність керівника місії і є однією з причин, чому Україну не запросили на червневий саміт і відмовляються говорити про надання ПДЧ.
"Кулеба каже, що неправильно, що нас не запросили. А правильно, що у нас вже два роки немає посла при НАТО? Хіба правильно, що у нас немає людини, яка у щоденному режимі буде говорити в Брюсселі про наші інтереси", - парирував політолог главі МЗС в етері телеканалу Кyiv Live.
Таран переконаний, що Україні не варто сподіватися на зближення НАТО, поки не будуть виконанні "домашні завдання", які вона отримала ще у 2015 році.
"Це і реформування СБУ, і трансформація роботи міністерства оборони. При Порошенку робилася десь третина з того, що треба було робити. Зараз і того не робиться. Ми не виконуємо свої "домашні завдання" і після того дивуємося, що нас не кличуть на зустріч", - зазначив політолог.
Для досягнення хоч якихось результатів Таран порекомендував Офісу Президента для початку призначити посла в НАТО, а також організувати робочу групу для напрацювання практичних кроків з Польщею та іншими членами Альянсу, які підтримують поглиблення співпраці з Україною.
Читайте також: "Безвіз" Зеленського: чи отримає Україна План дій щодо членства в НАТО?
Для Володимира Зеленського успішний кейс співпраці з НАТО дуже важливий. Свого часу Петро Порошенко зумів домовитись про надання Україні безвізового режиму з ЄС. Для чинного президента таким "безвізом" може стати План дій щодо членства в Альянсі, над чим працює Банкова і Кабмін. Однак, про результати поки зарано говорити.
Більше оперативних новин шукайте в Telegram Новини.LIVE.
Читайте Новини.LIVE!
