Кривавий слід росіян та формула миру Зеленського: про що говоритимуть в ООН. Інтерв'ю з Кислицею
Поділитися
Президент України Володимир Зеленський візьме участь у сесії Генеральної Асамблеї ООН, що стартувала 5 вересня. Відомо, що лідер України також буде учасником Саміту цілей сталого розвитку, Ради Безпеки та проведе двосторонні зустрічі. У Нью-Йорку зберуться 150 президентів із різних країн світу.
Україна виступатиме у першій половині першого дня. Про це Новини.LIVE дізналося від посла, постійного представника України при ООН Сергія Кислиці. Більше подробиць — в ексклюзивному інтерв’ю.
Тиждень високого рівня: порядок денний
— Чого очікувати від тижня високого рівня цьогоріч?
— Тиждень високого рівня є одним із найголовніших заходів кожної сесії Генасамблеї. Важливо нагадати, що сесія триває з вересня по вересень, і це вже буде 78-а сесія, що відповідає кількості років існування ООН. Як правило, на тиждень високого рівня з'їжджаються 150 президентів і прем'єр-міністрів. Тиждень розписаний похвилинно.
Наш президент на сьогодні в списку виступаючих стоїть у першій половині першого дня, що є дуже важливим. Воно по суті відбиває те місце і значення, яке займає Україна в глобальних питаннях. І ми всі не тільки очікуємо, але і щоденно працюємо над тим, щоб цей візит був наповнений змістом і відповідав тим інтересам, які визначені президентом і які очікує український народ від зовнішньої політики в цілому і від ООН зокрема.
ООН є єдиною на сьогодні глобальною універсальною організацією, всі інші мають регіональний характер. Відповідно, і дебати, які відбуваються в Нью-Йорку, носять і зосереджуються на глобальних питаннях.
Головною темою цього року, крім України, вочевидь буде тема сталого розвитку. Відбудеться перший за останні 4 роки саміт сталого розвитку. Також відбудеться саміт, присвячений кліматичним змінам, і ще ціла низка заходів міністерського рівня з питань фінансування, розвитку, питань охорони здоров'я і пандемії зокрема. Тобто цьогоріч порядок денний тижня високого рівня надзвичайної насичений, не буде жодної вільної хвилини.
Україна в ООН: формула миру Зеленського
— У цьому всьому головним завданням української сторони і української делегації є досягнення тих цілей, про які ми говоримо в ООН на постійній основі, зокрема з урахуванням повномасштабної агресії. А це передусім питання, як зупинити війну в той спосіб і таким чином, щоб це був справедливий мир. Мир, який базується на тих принципах і засадах, про які йдеться в статуті ООН і в тій формулі миру, яку озвучив і запропонував міжнародному співтовариству президент Зеленський.
Як ви знаєте, минулого лютого Генасамблея 141 голосом ухвалила резолюцію про засадничі принципи сталого справедливого миру. Якщо ви візьмете ту резолюцію і план нашого президента, то вони, по суті, говорять про те саме. І це не випадково, бо коли ми розробляли резолюцію, то взяли в основу план президента Зеленського.
За останні місяці президентом особисто, керівником його офісу Єрмаком і міністром Кулебою було зроблено надзвичайно багато для того, щоб цей план утвердився у сприйнятті глобальних лідерів і регіональних лідерів, як країн, так і об'єднань.
Ми будемо працювати над тим, щоб у цьому інформаційному потоці заходів високого рівня, двосторонніх заходах Україна була почута належним чином.
— Ви багато говорите про формулу від президента Зеленського, як її трактувати, що там є?
— Я не буду зараз перераховувати всі 10 пунктів цієї формули. Засадничі принципи — це те, що мир має бути сталий і справедливий. Там йдеться про всі головні елементи, без яких не можливий сталий справедливий мир. Там ви знайдете і про ядерну безпеку, і про екологічну безпеку. Війна того масштабу, яка ведеться Росією проти України, може бути порівняна хіба що з Другою світовою війною. І наслідки відповідні.
— Україна була однією із засновниць ООН, від того часу Україна завжди має тему позиції. Яка сьогодні тема позиції?
— Головна тема України під час повномасштабної війни — яким чином зупинити агресію і притягнути до відповідальності агресора, яким чином компенсувати заподіяну шкоду громадянам, компаніям, і подекуди йдеться і про іноземних громадян та іноземні компанії.
Кожен українець має отримати ту чи іншу форму компенсації чи сатисфакції. І минулого року ми також ухвалили резолюцію, яка була присвячена механізму і реєстру щодо заподіяних збитків. І потім ця тема була розвинута під час саміту Ради Європи, і в травні цього року в Рейк’явіку була підписана багатостороння угода про створення відповідного реєстру в Нідерландах.
Тобто наскрізною темою для української дипломатії є передусім — як зупинити війну і притягнути винних до відповідальності. При чому, якщо мова про притягнення до відповідальності за воєнні злочини і за злочини проти людяності — це один блок, він більш менш унормований.
На сьогодні залишається відкритим, у тому числі і для країн членів римського статуту, як притягати до відповідальності винних за злочин агресії. Тому що нинішній мандат міжнародного кримінального суду не передбачає можливості притягати за злочин агресії, це передбачено в певних поправках до статуту, які не ратифіковані необхідною кількістю країн і не набули чинності.
Тому створення відповідного механізму, трибуналу також є однією з головних тем, над якою працює керівництво країни, МЗС. І залежно від того, як будуть розвиватися переговори, можливо, це питання доведеться ставити і в ООН.
Генасамблея ООН: місце України та Росії
— Генасамблея — це 193 країни світу. Яке місце в світі Генасамблеї займає Україна, хто її друг, а кого варто остерігатися?
— Часто, коли запитати будь-кого про ООН, передусім люди будуть говорити через оптику Ради Безпеки. Вона є одним із найголовніших органів ООН, але не єдиним. Тому що є також Генасамблея, Генсекретар, Рада економічного і соціального розвитку та інші структури. Є розгалужена мережа, родина агенцій та організацій системи ООН.
Особливості Генасамблеї, на відміну від Ради Безпеки, що там всі рівні. Тобто маленький острів в Тихому океані, наприклад Вануату, має такий самий голос, як сусідня країна-континент Австралія. Або, скажімо, Україна має такий самий голос, як США, або Парагвай має такий самий голос, як сусідня величезна країна Бразилія.
Тому, коли йдеться про українське питання, то Рада Безпеки не може виконати свій головний мандат про запобігання конфліктам і зупинення війн. Тому що, на превеликий жаль, Російській Федерації дозволяють і надалі посідати окуповане Московією місце Радянського Союзу, яке, відповідно до статуту, до сьогодні належить Радянському Союзу. Відповідно, Росії дозволяється користуватися правом вето.
Відтак, Генасамблея з початку повномасштабної агресії відіграє провідну роль, вона є всесвітнім форумом, всесвітнім майданчиком, де приймаються рішення. Багато хто може сказати, що яка цінність цих рішень, мовляв, це ж резолюція Генасамблеї.
Але давайте не будемо так зухвало і спрощено ставитися до цього. Тому що Генасамблея назвала 2 березня минулого року РФ країною-агресором, це визначення, яке увійшло у багато наступних рішень, воно стало частиною бази, яку використовують національні уряди та парламенти, а також національні та міжнародні суди.
Тому що потім відбулося багато рішень на національному рівні в різних країнах світу. І те, що світ 141 голосом сказав, що РФ — це країна агресор, додало можливості подекуди в дуже складних дебатах на національному рівні проводити необхідні рішення.
Рішення Генасамблеї, які приймаються також більшістю, є дуже величезним тиском на національні уряди, парламенти країн світу. Навіть якщо ми будемо говорити про Радбез, то він є єдиною платформою, де все відбувається не тільки під запис і протокол, а відкрито. Ви можете дивитися наживо засідання, кожен громадянин України та світу, за винятком, можливо, Північної Кореї, може побачити, яка позиція, що говориться про агресію.
Уряди мають публічно заявити свою позицію. Саме тому деякі члени Радбезу так не люблять засідання про безпеку і мир в Україні, тому що вони вимушені під протокол публічно заявити свою позицію. А публічно дуже складно виступити на боці РФ. Тому на сьогодні, хоча і не всі країни Радбезу готові стати на бік України, але я не пригадую жодної країни, яка б відверто схвалила дії РФ і її агресію проти України.
— Ви говорите про рівноправність голосів, які є в Генасамблеї, але тут є голос Росії. Чому Росія досі в ООН і що з цим робити?
— Ми всі знаємо, що відбулася конференція в Сан-Франциско, де розроблявся статут ООН. Потім урочисто всі підписали статут і він набув чинності в жовтні 1945 року. Але найпринциповіші питання обговорювалися задовго, зокрема на конференції в Ялті, коли зібралися два підстаркуватих джентльмени, один з Вашингтону, інший з Лондону, і один диктатор з Радянського Союзу — Сталін.
Звичайно, вони говорили про те, яким чином глобальні країни-переможниці в Другій світовій, якими вони вважали себе, будуть контролювати глобальний простір після завершення Другої світової війни. І одне з питань, яке вони обговорювали, — яким чином дозволити маленьким пташкам щебетати. Це сказав Черчилль в одній із розмов зі Сталіним, процитувавши Шекспіра. Це цитата з п'єси, що називається "Тіт Андронік", де в четвертому акті головна героїня пояснює, що вам нема чого перейматися щебетом маленьких пташок, тому що ви можете лише тінню свого крила змусити їх замовкнути.
Це дослівно було те, що сказав Черчилль в Ялті Сталіну, коли Сталін говорив, що ми не повинні допустити того, щоб нам, переможцям у Другій світовій війні, інші маленькі країни розповідали, що робити.
Тоді була досягнута домовленість про те, яким чином буде функціонувати в тому числі і Радбез. Що всі країни-переможці будуть мати право вето. РФ, якій передусім постійні члени Радбезу дозволяють і надалі бути постійним членом, користується правом вето. І там система ніпель.
Якщо наші головні партнери і надалі будуть виходити з того, що РФ є законним постійним членом Радбезу, то неможливо внести жодну правку, або жодне рішення, яке позбавить РФ членства або прав члена або в Радбезі, або в організації в цілому. Принаймні такою є позиція тих же самих США.
— Багато світових лідерів критикують ООН за бездіяльність під час війни, за неефективність, можливо, на часі реформа?
— Як сказав наш президент, виступаючи на Генасамблеї в 2021 році, що багато хто критикує ООН, але ми маємо пам'ятати, що ООН — це уряди. Тому якщо приймають погане рішення, то це приймають рішення погані уряди.
Якщо ж йдеться про діяльність агенцій, або, скажімо, яким чином секретаріат виконує ті чи інші рішення, ухвалені Радбезом або Генасамблеєю, то так, до цього є питання. Або вони дуже забюрократизовані, або в них існують лекала і протоколи діяльності, які абсолютно не можуть бути застосованими для потреб подолання наслідків агресії РФ проти України.
І давайте з вами згадаємо, як на початкових етапах агресії багато агенцій ООН були не готові розгортати адекватну гуманітарну діяльність у відповідь на агресію, бо у них просто не існувало протоколів розгортання такої діяльності в європейських умовах. Тому що більшість, якщо не всі операції, гуманітарні, відбувалися або в Африці, або в Сирії, тобто зовсім в інших умовах.
Є також питання саботажу з боку окремих чиновників тієї ж Генасамблеї. Є питання невиконання в повному обсязі, як ми вважаємо, деяких рішень Радбезу. Візьмемо питання санкційних режимів стосовно Ірану. Та обставина, що Іран постачає зброю і бойові безпілотні апарати РФ, воно, на нашу думку і думку наших партнерів, є прямим і непрямим порушенням санкційного режиму. Про це потрібно вести мову і ми її ведемо з керівництвом секретаріату.
Але от реформа Радбезу, то процес міжурядових переговорів про неї офіційно триває, починаючи з 2009 року. Але він триває в розумінні, що обсяг прав і повноважень постійних членів не повинен бути на столі переговорів.
— А де?
— Наразі ніде. А хто постійний член — Китай, США, Велика Британія і Франція. Переважна більшість з яких — наші найбільші партнери, яким ми винні, і ми повинні дякувати їм кожну хвилину за те, що вони надають нам зброю, фінанси і таке інше. Тут також не так просто прийти до постійного члена і сказати: зроби щось. Дуже складна ситуація.
Автори матеріалу: Уляна Бойчук та Антоніна Карташева
Другу частину інтерв'ю про покарання РФ за злочини в Україні читайте 05.09.2023 на сайті Новини.LIVE.
Читайте Новини.LIVE!
