Політичні підсумки: яким був для України 2021 рік
Поділитися
Українська політика традиційно багата на події. 2021 рік не став виключенням. Цьогоріч було багато голосувань, конфліктів, санкцій, відставок, призначень, успіхів, невдач, розслідувань і розчарувань.
Новини.LIVE розповідають про головні із них.
Закон року
У вересні Верховна Рада ухвалила закон про статус олігархів. Документ вступить у дію весною наступного року. Закон передбачає чотири критерії, за якими людину можуть включити до Реєстру олігархів. Це: участь у політичному житті, вплив на медіа, монопольне становище на будь-якому ринку та наявність активів на один мільйон прожиткових мінімумів. Рішення про внесення особи до реєстру прийматиме РНБО.
На думку політолога Володимира Фесенка, антиолігархічний закон буде у тренді і у 2022 році, а влада продовжить курс на витіснення олігархів з політики.
"Цього року Рада менш активно ухвалювала закони, ніж минулого. Але найбільш резонансним, безумовно, став закон про олігархів. Він залишиться одним із головних трендів у наступному році. Закон запрацює у травні. Варто очікувати серйозних боїв в судах, оскільки оскаржуватимуть і сам закон, і рішення про внесення до Реєстру олігархів. Натомість влада посилюватиме антиолігархічну боротьбу, щоб витіснити олігархів з політики", – зазначив політолог.
Держустанова року
До лютого РНБО була дорадчим органом при президенту України. Таким собі координаційним центром, де для напрацювання спільних рішень збиралися очільники різних державних відомств.
Однак за останній рік Володимир Зеленський перетворив Радбез у чи не найголовніший орган влади. Тепер РНБО збирається мало не щотижня. Часто її засідання закінчуються гучними санкціями. Її дію вже відчули на собі Павло Фукс, Віктор Медведчук і Дмитро Фірташ, а також десятки контрабандистів і "злодіїв у законі".
Нову роль РНБО Фесенко називає неоднозначною. Водночас визнає, що "це ефективний інструмент у руках президента".
Міжнародна подія року
На міжнародній арені цьогоріч Україна відзначилася організацією Кримської платформи. 23-го серпня на установчий саміт платформи зібралися делегації з 43-х країн світу та представники Єврокомісії, Ради Європи і НАТО. Вперше деокупацію Криму обговорювала така кількість світових лідерів.
За словами Фесенка, Кримська платформа як постійний міжнародний майданчик стала важливим інструментом у боротьбі за український статус Криму.
Відставка року
Назвати одну найважливішу кадрову ротацію неможливо. Їх було одразу дві – відставки Арсена Авакова і Дмитра Разумкова.
Аваков очолював міністерство внутрішніх справ 7,5 років і здавався "вічним". Однак його звільнення в розпал відпусток пройшло майже не помітно. Чого не скажеш про відставку спікера Верховної Ради, за яку парламентарі проголосували 7-го жовтня. Відсторонення спікера супроводжувалося гучними дебатами у сесійній залі і на телеефірах. Відставка підвищила рейтинг Разумкова і стала для нього відправною точкою у самостійній кар'єрі.
На думку Фесенка, відставки Авакова і Разумкова збільшили вплив Зеленського і його команди на політичні процеси в Україні.
"Ще навесні відчувалося, що спікер Ради дрейфує від президентської команди і все активніше проявляє себе як самостійна політична фігура. Тому його відставка була неминучою. У звільнення Авакова мало хто вірив, але воно вдалося без особливих проблем. Звільнення Авакова і Разумкова збільшили вплив Володимира Зеленського і його офісу на політичне життя країни", – розповів політолог.
Конфлікт року
Протистояння між Офісом Президента і Ринатом Ахметовим стало максимально публічним, коли парламент ухвалював закон про олігархів і звільняв Дмитра Разумкова.
На Зе-команду накинувся медіахолдинг "Україна". У відповідь влада підвищила тарифи на вантажні перевезення залізницею та ренту на видобуток залізної руди, що вдарило по бізнесових інтересах найбагатшого українця.
Дійшло до того, що Зеленський на підсумковій конференції звинуватив Ахметова у причетності до підготовки державного перевороту, а "слуги народу" оголосили бойкот телеканалам олігарха.
Кінця-краю їхньому протистоянню не видно. Головне, щоб його результатом не стала енергетична криза. Як відомо, в руках Ахметова перебуває 70 % теплової генерації країни.
Підозра року
Під завершення року ДБР оголосило підозру лідеру "Європейської солідарності" Петру Порошенку. Його звинувачують у державній зраді та фінансуванні тероризму в рамках розслідування справи про купівлю вугілля з ОРДЛО.
Від виклику до правоохоронних органів Порошенко втік за кордон, але обіцяє повернутися у січні. Тим часом Печерський суд дозволив затримати експрезидента і доставити його в суд для обрання міри запобіжного заходу.
"За останні сім років не було жодного випадку, щоби в Україні посадили когось із впливових політиків. Заочний вирок Януковичу не рахується. Тому я не очікую швидкого винесення вироку у справі Порошенка. Напруга навколо цієї справи буде, але її розгляд, думаю, розтягнеться до наступних президентських виборів. А далі все залежатиме від того, яким буде 2024 рік", – прогнозує політолог Фесенко.
Розслідування року
У листопаді Bellingcat опублікував довгоочікуване розслідування про зрив спецоперації з затримання 33-х членів ПВК "Вагнер", які брали участь у бойових діях на Донбасі.
Розслідування підтвердило, що операція готувалася і провалилась на завершальному етапі, коли бойовики прибули з Росії в Мінськ, де очікували на рейс до Стамбулу. Згідно з планом українських спецслужб, літак з "вагнерівцями" мав здійснити екстрену посадку в Україні. Однак незадовго до вильоту бойовиків затримали співробітники білоруського КДБ.
У Bellingcat вважають, що спецоперація провалилась після того, як за вказівкою з Офісу Президента її відтермінували на п'ять днів. Водночас розслідування не дає відповіді на питання, чи "зливав" хтось "вагнерівців" білорусам або росіянам.
"Вагнергейт" добряче понервував Банкову, вважає Фесенко. Однак, переконаний він, незавершена спецоперація не вплинула рейтингові показники президента.
"Розслідування змусило нервувати президентську команду, що було помітно на останній конференції Зеленського. Але парадокс в тому, що воно практично не вплинуло на рейтинги Зеленського. Якщо порівняти президентські рейтинги у жовтні і листопаді, коли з'явилося розслідування, то ми побачимо, що цифри не змінилися", – розповів політолог.
Читайте Новини.LIVE!
